- стійчик
- -а, ч., заст.1) Вартовий.2) Черговий десяцький при волосному правлінні; посильний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
стійчик
Смотреть что такое "стійчик" в других словарях:
габілійчик — Габілійчик: претендент на певну наукову посаду або наукове звання [31] … Толковый украинский словарь
андрійчиківський — прикметник … Орфографічний словник української мови
покійчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
стійчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
сувійчик — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
за́йчик — а, м. 1. уменьш. ласк. к заяц. 2. разг. Светлое пятно от солнечного луча, отраженного блестящей поверхностью. Зеркало, приткнутое боком, пускало солнечные зайчики далеко в степь. А. Н. Толстой, Хлеб. Большое окно моей комнаты густо заросло диким… … Малый академический словарь
сара́йчик — а, м. уменьш. к сарай; небольшой сарай. В своем сарайчике хрюкнула свинья, и опять все смолкло. Чехов, Каштанка. В сарайчике лежали лопаты, грабли. Паустовский, Повесть о лесах … Малый академический словарь
хозя́йчик — а, м. разг. пренебр. Мелкий предприниматель, владелец чего л., мелкий собственник. [Алеша] не знал и никогда уже не узнает безработицы, не увидит частного хозяйчика: все дороги в жизнь распахнуты перед ним широко и заманчиво. Горбатов, Мое… … Малый академический словарь
сувійчик — а, ч. Зменш. пестл. до сувій 1), 2) … Український тлумачний словник
австралійчик — чика, ч. Ол. Австралієць … Словник лемківскої говірки
